Південна Африка — природна область Африки, що розташована на південь від водороздільного плато Конго—Замбезі (південніше 12–13° південної широти). До Південної Африки відносять також острови Мадагаскар, Коморські та Маскаренські.
Клімат переважно тропічний пасатний, здебільшого посушливий, на крайньому півдні субтропічний. Опадів від 250—300 мм на рік у західних плоскогір'ях до 500—700 мм на плато та 1000—2000 мм на схилах Великого уступу. Проте в останній час мають місце аномальні природні явища, наприклад, надзвичайно сильні снігопади[1].
Європейське заселення Південної Африки почалося в середині XVII ст., коли голландські кальвіністи заснували поблизу мису Доброї Надії свою першу громаду, а 1652 р. — місто Капштадт (Кейптаун). Наприкінці XVIII ст. починається захоплення Капської колоніїанглійцями, що змусило голландських поселенців переселитися на незаймані північно-східні території та заснувати дві незалежні республіки Трансвааль і Оранжеву. Поселенці називали себе бурами (від «boere» — селяни, фермери) або африканерами, оскільки вважали себе громадянами Африки (подібно до американців у США).